Ранковий

 

Ви увірвалися до сну,

Коли ранкові зорі стали,

І так нестримно цілували

Мою припізнену весну.

Наш день новий почався файно

І мокрий дощ - десь за бортом.

Ви на світанку наче панна

Туман розвіяли теплом.

Зимове сонце сходить тихо

І ваші коси - на плечі.

Мені так лоскотно і прикро

Що ми вже мусимо іти.

І ми розбіглися на день,

Аж цілий день без вас прожити

Щоб в темний вечір знов зустрітись.