Віра

 В щасливий час - він Господа хвалить,

У хвилі зла - він молиться затято,

І не забуде, що треба й шось робить, 

Добро бо переможе, коли його багато. 

У день ясний - його думки прозорі,

В похмурий день - він тужить за минулим, 

А в літню ніч він дивиться на зорі

І плаче там, де може буть нечуйним.

Він емоційний, там де треба сила

І є спокійним де потрібен розум.

У ньому сповна те що звемо Віра.

Такий бо щедрий Божий мудрий задум. 

Добра звістка

Напишіть мені кілька рядків,

Надішліть хоч маленькую звістку.

Я чекаю вже тисячу днів

На простеньку поштову записку.

Вашим почерком ніжно - жіночим

Підпишіть привітання зі святом.

Розкажіть як живеться за морем,

Як осіли ви за океаном.

Ці рядки будуть світлом для мене,

Я згадаю усе що було,

Я згадаю і гляну до неба.

Допомогти вмираючому

Покірний жест білявої руки,

Спокійний дуже, майже блідо - сірий.

Твій силует у тьмяному вікні,

Як тая кров що після анемії.

Ти майже тінь, відбиток на стіні,

Така струнка, що навіть стало страшно

Тебе торкатись в присмерку весни,

І обійнять, у страсі втрати.

Згасаєш в мене на очах,

Втрачаєш тіло щогодини.

Скажи як існувать віднині?..

Любов

 Блаженний муж,

КотрИй дружину любить,

Шанує смак її чудових вуст.

Він не покривить

святість свого шлюбу.

За неї душу свою покладе.

Свої чуття

Він гарно огортає,

Прекрасним шалом подиху весни.

А восени,

В часи туману й суму,

Принесе тацю соковитих слив.

І навіть в час

Вагання і тривоги,

Він зможе підхопить і пронести крізь грози.