Вийшов
Щастям захмелілий
З вантажем важливим
йде собі до міста
він до міста йде.
Несе
У думках шалених
Всесвіт незбагненний
щастям наповненний
щастям сповнений
Думає він виправить усе
в домі, що є мрією в житті.
І радий
собі хібаро йде
і дума так
і каже так
співає так
десь по дорозі
Якщо я швидко збуду крам своїй у місті
то куплю сукню гарну моїй старій.
Борінкен, земля немов Едем
яку колись місьє Готьє
назвав перлиною моря
Коли вмираєш від свого стражнання
я заспіваю пісню цю свою.