Не смій спати! (Nessun dorma)

Не смій заснути, моє гаряче серце,

Дивись на зорі та чувай невпинно

І може тут у темряві озветься

Зоря єдина, що горить незримо.

Її шукаю скрізь у темнім небі,

Але знайти ще досі не спромігся,

І силует в протемненім балконі

Спостерігає сивочолий місяць.

О зорі ночі, заходіть раніше!

Із нетерпінням ранок виглядаю,

А він повільний, він усе тікає.

Я здожену, не дам йому сховатись,

Тоді прийду до сонячних покоїв

Щоби тобі в найбільшому зізнатись. 

Мої губи цілують тебе так гаряче (Meine lippen sie küssen so heiß)

Мої вуста тебе цілують палко,

Кружляють вальс довкола двох півдуг.

І я продовжу цілувати щиро,

Немов коханець, а не просто друг.

Я огорну надранковим світанком,

Обійму плечі, теплоту віддам.

Щоби тебе нагодувать сніданком

Забуду зовсім про душевний шрам.

Отой рубець з минулого життя,

Коли любив і серце розвалив,

Коли вже думав - майбуття нема. 

А зараз ось -  яєшню стережу,

Щоб не згоріла, ти таку не любиш.

І я блаженно бачу як ти сходиш. 

Все моє серце - твоє (Dein ist mein ganzes herz)

Лише тобі одній віддам у руки,

Прозоре серце - то є мій кришталь.

Будь обережною, не заведи в розпуку,

І не розбий, не дай відчути жаль.

Ото мій скарб, моя найбільша цінність, 

То надбання недоспаних ночей.

Цей діамант передаю в надійність,

Під ніжний нагляд впевнених очей. 

Я цілковито впевнений у тобі.

Хоч людське серце хтиве та лукаве,

Але в тобі не бачу я зневаги. 

Я чую запах сонця і любови,

Кориці, мʼяти, ружі, трохи перцю

А може ти не знищиш моє серце?..

Вуста мовчать (Lippen schweigen)

Твої вуста замовкли і мовчать,

Мої вуста вже стомлені в печалі.

А довкруги - сніги іще стоять

І саваном вкривають всі деталі.

Я хоч мовчу, але в очах нестримно

біжать слова зізнання в головному.

Я вже дозрів, я майже є готовим

зірвати маску німоти нудної.

Тож я беру, веду у танці долю,

Беру сміливість як найбільшу зброю. 

Я не стидаюсь, щиро шепочу:

«У цьому танці, вальсі почуттів,
Де світла заля світлом оповита
Вас обіймати - то найбільше диво».