Солодкий присмак на моїх вустах
Неначе спогад давній виринає,
Коли біжу, спішу крізь літній парк,
А довкруги зело густе буяє.
Колись давно в той самий дивний час
Нектарний мед так щиро розпивали
І почуття так розпинало нас
Що цілий всесвіт в душах ми спізнали.
Це так давно минулося раптово
Що ця чергова втомлена зима
Прийшла і холод принесла у мову.
Тепер сніги метуть крізь мою долю,
І вже дванадцяту годинник відбива
І ти далеко, тебе давно нема…
Немає коментарів:
Дописати коментар