Ти увірвалася у сни
Мов королева до палати,
І повновладною рукою
Віддала всі свої накази.
Я маю слухати й коритись,
Із насолодою служити.
Знімати одяг твій величний
Бездумно всю тебе любити.
Давно такого не булО
Я думав вже, мабуть, не буде
Твоя душа, твоє чоло
Мене притисли в сАмі груди.
Цей сон тече немов ручаї
Хай не закінчиться ніколи
Подумав я, і… я кін-ча-ююю…
Удвох - ми цілу вічність,
У ліжку - пʼять хвилин.
Торкаємось щоб ніжність
Підняти із глибин.
Рука моя на твоїй,
Волосся - по лиці,
Ми лежимо і чуєм
Як час іде в роки.
Блаженства від любови
Даруємо собі,
А потім знову море
Тілесної втІхи
Зимовий ніжний ранок,
Пів темрява в очах
І ніжний цілунок
Розтанув на вустах.
А знаєш що? Коли скидаю
Твої панчохи і труси,
Я найповніше відчуваю
Якого запаху є ти.
Він терпкого пʼяний, феромонний
Звабляє, манить, і гірчить.
У ньому - вся данина моді,
І мить нестямності бринить.
Я поцілую запах тіла
Тебе роздЯгну, оголю,
І зроблю так як ти хотіла
Щоб досягнути піку мук.
А вже опісля, пік оргазму
Пройде як хмарка по сонцЯх.
І ми почнемо все спочатку.
Минула ніч, прекрасна ніч кохання.
Настав той ранок, що бринить вогнем.
Я сподіваюсь - ніч ця не остання
І десь надвечір знову ми почнем.
Палати щиро, вірно і без фальші,
Хапати тіло вогнищем від губ
І планувати досліди подальші,
щоб поцілунком піків досягнуть.
І вже опісля поруч посидіти,
Опертись тілом на твоє плече,
Сльозами щастя тіло все залити
Зцілити рани, там де все пече.
І вкотре ранок спільно зустрічати,
Забути світ і всі його проблеми,
щоб всесвіт спільний разом будувати.
Тебе жадати - майже щастя
Вершина всього гедонізму.
Бажання навіть до безчестя
До виснажАння організму.
Сягати до глибин жіночих,
Торкатись матки пружним членом.
Всі ці бажання зроду в мене
Від самих ранніх днів життєвих.
І буть мужчиною у жінці,
Найбільща точка побажання.
А після цього - ще кохання
І знову й знову проникання!
Тілесна хіть - чудесна річ.
І задоволення вершина,
І можна зайнЯти всю ніч.
Сміливий я. І вже прийняв,
Що ваше тіло так звабливе.
Я ставлю руку вам на спину,
І ось бюстгальтер я вже зняв.
Я починаю цілувати,
І насолода нароста.
І язиком вологим дбати
Про ваші перса і вуста.
Неначе стріли громоносні
Гормони бахкають у кров.
ми вже нестримні, несемося
По автостраді «секс - любов».
Ми розігріті, ми щасливі,
Надмірне збудження веде
У новий світ, де рай буде.
На згадку фото залиши
Де ти оголена лежиш,
Хто - зна чи стрінемось колись
А фото - як таємний стих.
Любов тілесною була
Одну єдину темну ніч.
Я хочу добре памʼятать
Солодкі згини наших тіл.
Чарівний вечір поміж гір,
Подзвін Карпат, шуміння скель,
Таємне фото голих стегн.
Єднання тіл, сплетіння душ,
На ліжку двоє - вже одне.
Звиваючись неначе вуж
Я віддаю тобі себе.
І це так солодко удвох
Шукати пік любовних втіх,
А потім лежачи без сил
Шукати норми «видих - вдих».
Так десь далеко наші сімʼї,
Дружина, муж, маленькі діти.
Влаштуймо ж ніч, щоб порадіти!
Розливаюсь у тобі
Життєдайнім соком.
Я стидаюсь, мовчу,
І сміюся оком.
Правим оком я сміюсь,
Лівим я ридаю,
Я так сильно хочу буть
Вічно із тобою.
Ми в грісі шукаєм щастя
Від людей подалі.
Я не певен що знайдемо…
Листя опадає…
Я не Шекспір, і не Петрарка,
Тобі пишу не з чистим серцем.
А ти також не та Франческа,
Котру оспівують поети.
Ми все ховаємось відлюдно,
В гріху кохаємось нестямно.
І неможливо це змінити
А совість каже - це гріховно.
І знову й знову в хвилях тіла
Ми поринаємо нестримно
І годі шось із цим зробити…
Легеньке світло у пітьмі,
Довкола холод. Тільки ти
Тепло своє даєш мені,
Вертаєш промінь до душі.
У ліжку вдвох ми лежимо,
Теплом тепло даруємо.
І нам байдУже що надворі,
Ми від кохання разом хворі.
Далекий світ біжить від нас,
Надворі десь летить шахед
А ми удвох, ми дурим час…
Перша ніч
Легеньке світло у пітьмі,
Довкола холод. Тільки ти
Тепло своє даєш мені,
Вертаєш промінь до душі.
У ліжку вдвох ми лежимо,
Теплом тепло даруємо.
І нам байдУже що надворі,
Ми від кохання разом хворі.
Далекий світ біжить від нас,
Надворі десь летить шахед
А ми удвох, ми дурим час…
Друга ніч
Я не Шекспір, і не Петрарка,
Тобі пишу не з чистим серцем.
А ти також не та Франческа,
Котру оспівують поети.
Ми все ховаємось відлюдно,
В гріху кохаємось нестямно.
І неможливо це змінити
А совість каже - це гріховно.
І знову й знову в хвилях тіла
Ми поринаємо нестримно
І годі шось із цим зробити…
Третя ніч
Розливаюсь у тобі
Життєдайнім соком.
Я стидаюсь, мовчу,
І сміюся оком.
Правим оком я сміюсь,
Лівим я ридаю,
Я так сильно хочу буть
Вічно із тобою.
Ми в грісі шукаєм щастя
Від людей подалі.
Я не певен що знайдемо…
Листя опадає…
Четверта ніч
Єднання тіл, сплетіння душ,
На ліжку двоє - вже одне.
Звиваючись неначе вуж
Я віддаю тобі себе.
І це так солодко удвох
Шукати пік любовних втіх,
А потім лежачи без сил
Шукати норми «видих - вдих».
Так десь далеко наші сімʼї,
Дружина, муж, маленькі діти.
Влаштуймо ж ніч, щоб порадіти!
Пʼята ніч (прощальна)
На згадку фото залиши
Де ти оголена лежиш,
Хто - зна чи стрінемось колись
А фото - як таємний стих.
Любов тілесною була
Одну єдину темну ніч.
Я хочу добре памʼятать
Солодкі згини наших тіл.
Чарівний вечір поміж гір,
Подзвін Карпат, шуміння скель,
Таємне фото голих стегн.
Шоста ніч (нове кохання)
Сміливий я. І вже прийняв,
Що ваше тіло так звабливе.
Я ставлю руку вам на спину,
І ось бюстгальтер я вже зняв.
Я починаю цілувати,
І насолода нароста.
І язиком вологим дбати
Про ваші перса і вуста.
Неначе стріли громоносні
Гормони бахкають у кров.
ми вже нестримні, несемося
По автостраді «секс - любов».
Ми розігріті, ми щасливі,
Надмірне збудження веде
У новий світ, де рай буде.
Сьома ніч (ніч для гедонізму)
Тебе жадати - майже щастя
Вершина всього гедонізму.
Бажання навіть до безчестя
До виснажАння організму.
Сягати до глибин жіночих,
Торкатись матки пружним членом.
Всі ці бажання зроду в мене
Від самих ранніх днів життєвих.
І буть мужчиною у жінці,
Найбільща точка побажання.
А після цього - ще кохання
І знову й знову проникання!
Тілесна хіть - чудесна річ.
І задоволення вершина,
І можна зайнЯти всю ніч
Восьма ніч
Минула ніч, прекрасна ніч кохання.
Настав той ранок, що бринить вогнем.
Я сподіваюсь - ніч ця не остання
І десь надвечір знову ми почнем.
Палати щиро, вірно і без фальші,
Хапати тіло вогнищем від губ
І планувати досліди подальші,
щоб поцілунком піків досягнуть.
І вже опісля поруч посидіти,
Опертись тілом на твоє плече,
Сльозами щастя тіло все залити
Зцілити рани, там де все пече.
І вкотре ранок спільно зустрічати,
Забути світ і всі його проблеми,
щоб всесвіт спільний разом будувати
Девʼята ніч
А знаєш що? Коли скидаю
Твої панчохи і труси,
Я найповніше відчуваю
Якого запаху є ти.
Він терпкого пʼяний, феромонний
Звабляє, манить, і гірчить.
У ньому - вся данина моді,
І мить нестямності бринить.
Я поцілую запах тіла
Тебе роздЯгну, оголю,
І зроблю так як ти хотіла
Щоб досягнути піку мук.
А вже опісля, пік оргазму
Пройде як хмарка по сонцЯх.
І ми почнемо все спочатку.
Удвох - ми цілу вічність,
У ліжку - пʼять хвилин.
Торкаємось щоб ніжність
Підняти із глибин.
Рука моя на твоїй,
Волосся - по лиці,
Ми лежимо і чуєм
Як час іде в роки.
Блаженства від любови
Даруємо собі,
А потім знову море
Тілесної втІхи
Зимовий ніжний ранок,
Пів темрява в очах
І ніжний цілунок
Розтанув на вустах.
Одинадцята ніч
Ти увірвалася у сни
Мов королева до палати,
І повновладною рукою
Віддала всі свої накази.
Я маю слухати й коритись,
Із насолодою служити.
Знімати одяг твій величний
Бездумно всю тебе любити.
Давно такого не булО
Я думав вже, мабуть, не буде
Твоя душа, твоє чоло
Мене притисли в сАмі груди.
Цей сон тече немов ручаї
Хай не закінчиться ніколи
Подумав я, і… я кін-ча-ююю…