Прийди до мене сонечком весняним,
Постав холодну руку на лице,
Я обійму тебе таку ласкаву
І не відпущу стомлене плече.
Своє обличчя загорну у коси,
А поцілунком прожену тривоги.
І хоч надворі досі ще морозно,
Тобі до жару зацілую ноги.
І занімію, обійнявши стопи,
Тепло від тіла заберу собі.
Усі вірші і всі музичні ноти
У тишині урочисто дам тобі.
Твої спокійні і великі сльози
Утру цілунком, сповненим вогнем.
Те люблю, тепер і ти в знемозі
Бо не відпущу вже тебе ніде.
Будем разом в риданнях святкувати
І оголивши втомлені серця
Увійдемо в храм любові та завзяття
Довершить всі відкладені діла
Що ми відклали на десятиліття,
В угоду всіх довколишніх людей.
Тепер ми вдвох і хай падуть столиці
Ми не підем з кохання вже ніде.
Немає коментарів:
Дописати коментар