Ти - заборонена для мене
Моє табу у цьому світі.
Мені заплакати би треба
І аж ніяк не порадіти.
А що із того почування,
Коли дивитися лиш можна?
І чути голос від кохання
Котрий наповнений зітханням?
Я ці тривожні відчуття
Повириваю із корінням
Так знищують собі бурʼян
І не заросло усе подвірʼя.
Але так дивно відчувати,
У цих рослинах, що в душі,
Достатньо сили запускати
НовІ і нОві паростки.
Вони корінням проростають,
В легені, серце і нирки.
І корінь грубий залишають
Можливо, мабуть назавжди.
Чи зможу почуття здолати?
Чи вдасться знищить їх до пня?
Коли неначе метастази
Кохання у любов зроста.
Немає коментарів:
Дописати коментар