Ти - заборонена для мене,
моє табу у цьому світі.
Мені заплакати би треба
і аж ніяк не порадіти.
А що із того почування,
коли дивитися лиш можна?
І чути голос від кохання,
котрий наповнений зітханням?
Я ці тривожні відчуття
повириваю із корінням
Так знищують собі бурʼян,
щоб не зарОсло все подвірʼя.
Але так дивно відчувати,
у цих рослинах, що в душі,
достатньо сили запускати
новІ і нОві паростки.
Вони корінням проростають,
в легені, серце і нирки.
І корінь грубий залишають,
можливо, мабуть назавжди.
Чи зможу почуття здолати?
Чи вдасться знищить їх до пня?
Коли неначе метастази,
кохання у любов зроста.
Немає коментарів:
Дописати коментар