Мої вуста тебе цілують палко,
Кружляють вальс довкола двох півдуг.
І я продовжу цілувати щиро,
Немов коханець, а не просто друг.
Я огорну надранковим світанком,
Обійму плечі, теплоту віддам.
Щоби тебе нагодувать сніданком
Забуду зовсім про душевний шрам.
Отой рубець з минулого життя,
Коли любив і серце розвалив,
Коли вже думав - майбуття нема.
А зараз ось - яєшню стережу,
Щоб не згоріла, ти таку не любиш.
І я блаженно бачу як ти сходиш.
Немає коментарів:
Дописати коментар