І хвилі йдуть у тиху далину,
кудись туди, де горизонт втікає,
і сонце зранку кидає мітлу,
жмуток проміння сипле небокраєм.
Блаженно спиш, я вибрався на пляж,
а занавіску вітер все гойдає.
І не вставай, іди та тихо ляж,
допоки холод по землі гуляє.
Неквапно чай тобі я принесу,
до прохолоди літної кімнати,
а може нині не підемо з хати?
А може щезнем як нічна гроза?
А може літо будем проводжати
В любові тіл одягнем нагі шати.
Немає коментарів:
Дописати коментар