Прийшла весна

А вже прийшла весна,

пора кипіння крові.

Той час, коли в любові

Ми топимось без броні,

А листям вкриті крони.

Я ж буду пам’ятати,

що є таке “Кохати”,

і згадувати ваші

тендітні милі руки,

як пам’ятку розлуки…

Я все одно люблю

Та все одно я вас люблю

В моєму серці не пожежа,

о ні (я довіряю відчуттю).

Це стан, коли одежа

обпалює посохлу шкіру

як літнє сонце палить зливу,

І дощ паде немов на землю,

а та суха, бо все парує

від дивовижного тепла,

котре дає обпалена трава…

Ви хоч делекою від мене

Будете все моє життя,

та все одно, пишу вам вірші,

ви моя муза, неземна,

прекрасна пані моїх снів,

Я з вами в ночах не один.

І від надриву почуттів

я задихаюся, я хтів

сказати вам це особисто,

але лишилось тільки пИсьмо…

Весняний епілог

Зелене листя виринає

Із пуп'янків набряклих

Весна таки перемагає,

Весна - це час прекрасних.

І те що було поміж нами

Не піддається згадці.

Нові готові вже скрижалі,

буде нова загадка.

Та нова зАгадка любови

Торує шлях спочатку,

Буде захоплення, і радість,

буде і час для смутку.

Твій новий шлях - не мій політ,

Я повзати лишуся.

Буду писать собі вірші,

На тому й завершуся.

Холодна і далека зоря

Якою ж ви вже стали,

Моя страждена пані?

Тепер ви вся зі сталі,

Тепер ви наче грані,

алмазні гострі грані.

Ні суму, ні печалі,

Ні радості, ні злості.

Від вас я не чекаю,

бо ви неначе вмерли,

Для почуттів завмерли.

Я вас мабуть не знаю,

Тепер я відчуваю,

що ви далека зірка

холодна та гаряча,

І я вас не пізнАю.

Вже більше не відчую,

У вас порУхів серця,

Ви втратили безсмертя

до вічного кохання,

Лишилося єдине -

Лише фізично вмерти.

Ви така холодна...

Ви вже холодною до мене

зробились вчора на вечері.

Ми не будЕмо більше разом

топитися у дивних фразах.

Ми не підемо з вами в гори,

як це робили ще учора,

І не будемо разом спати,

любов тілами зашивати.

Ми сепаровані, в розлуці

І хоч обоє за столом,

та зранені є наші душі,

розрізані немов ножем.

І вже я хочу встати,

Піти по травах до кінця

Напився гіркоти до дна….

Parla piu piano (Говори до мене тихо)

Автор музики: Ніно Рота

Промов до мене, не почує нас ніхто

Для нас обох немов життя оця любов

Ніхто не зна, це таїна

І навіть небо, котре дивиться на нас.

З тобою ми будем разом

Моя любов, це назавжди

Промов до мене і ще ближче пригорнись

Я так відчути хочу погляд твій ясний

Ніхто не зна, це таїна

Таке кохання не побаче вже Земля.

Delirio (Марення)

Автор: César Portillo de la Luz

Якби я тобі міг сказати яка безмежна

в глибині мого серця любов давно цвіте.

Це шалене кохання обіймає душу мою

Ця пристрасть вбиває серце моє 

Ти завжди поруч зі мною у сумній печалі

Ти моя радість життя і лютий біль.

В тобі щастя і мрія мого бажання 

Якщо тебе поруч нема - я неживий. 

 

Це шире бажання бути з тобою

Люба, я щасливий,

Бо ти кохаєш мене.

Más fuerte que yo (Це сильніше за мене)

Як забути мені, випалити з груді

лютий біль, що дала твоя ніжна любов

Як дізнатись мені, що за жінка була

котра моє життя зруйнувала зовсім.

Я тобі не скажу, що за муку терплю

моя горда душа не дозволить жалітись

І хоч сльози бринять, не благатиму я

залишатись зі мною.

В часі твого смутку добре зрозумієш,

Що я був тобі давно призначеним чоловіком.

Якщо прийдеш ти любов знайти у мене

То залиш в моїх руках своє поранене серце.

 

Я прикушу губи, без питання мовчки

Я не хочу знати кому дарувала ці ночі.

Я сховаю ревність, котру розбудила

І прийму тебе такою, геть забувши докори

Бо любов ця до тебе вже сильніша за мене.

La última noche (Останньої ночі)

Автор: Bobby Collazo

Останню цю ніч, яку я провів з тобою,

Я хочу вже забути, але ще не можу

Останню цю ніч, яку я провів з тобою,

Хочу стерти в пам'яті своїй.

Останню цю ніч, яку я провів з тобою,

Я ношу під серцем наче ваду свою

Останню цю ніч, яку я провів з тобою,

Нині хочу стерти у житті

Чому лишила тієї ночі?

Чому лишила на самоті?

Мене лишила тієї ночі

В полоні зради та спогадів.