Вірш сьомий

Коли двоє розлучаються,

Нові слова не вимовляються,

Нове добро не примножується

Лише смуток народжується.

І йдуть вони на всі сторони,

Розчиняючись в невідомости,

Не оглядаючись один одному,

Не прощаючи свої ж пОмилки.

Зупиняючись в ранковому хаосі,

Біжучи вздовж сірої вулиці,

Зустрічаєм завалені гавані

Кораблів із незрілих любощів

Вірш шостий

Розплющу очі - бачу я тебе.

Закрию очі - прийдеш ти у сни.

В траншеї чути гнилість і щури

І сірий дощ мовчить з німих небес.

Під звук гармат - ти сяєш наче німб,

В моє практично втрачене життя

В тобі мій сенс, ти мій стражденний гімн

І мій маленький якір до буття.

І бій стиха раптово, я живий.

Ще серце гупає зі швидкістю мотору,

І ти живеш іконою в мені.

Вірш пʼятий

О радосте моя, мадонно щастя,

Тебе я піднесу аж до небес,

Мов чисте джерело мого безсмертя

В тобі я розтопився, просто щез.

Я ще ось тут, десь біля тебе,

Сповняюсь ніжністю святою,

І сильно так благаю небо

Хоча б ще мить прожить з тобою.

Вуста твої так ніжно рожевлять

І тихий подих сповнює кімнату

Тебе люблю я ніжно обіймать.

Вірш четвертий

Весна далекою від нас

Здавалась мрією, не більше,

Зима немов застиглий час

Покрила білим все найгірше

Блукали містом цілий день,

Сніги покрили нас цілком,

Серця наповнили вином,

Вуста - щемким теплом.

І все здійснилося для нас,

І ми щасливі, що без межі

Лише на різнім континенті.

Вірш третій

Я вирвав серце із грудей,

Поклав тобі у ліву руку

І зник у натовпі людей,

Заклав тобі безсмертну душу.

Шукав роками дивні ліки,

Переходив усі світи.

І знахарів у краю дикім

Питав про зцілення душі.

Я втратив все, і час і гроші,

Згубив себе в чужій землі.

Та викуп дати неспроможний,

Врятуй по милості своїй.

Вірш другий

Я перед вами вже стою,

Рука моя іще тремтить.

Я щось бурмочу, говорю,

А серце радісно кричить.

Кричить так щиро і без фальші,

Співає пісню голосну,

А дощ хлюпоче по асфальті,

Слова відстрибують в стіну…

Це все було, давно, і правда

Вже двадцять літ тому було.

Я промовчав, пішов до парку,

Слова ловити крізь пальто.

Вірш перший

Моя любов -

немов жар - птиця,

Пливе крізь тьму

Й безодню зла,

Вона горить

І не боїться

Згубить себе

В твоїх очах.

Безмежне дно,

Бездонний час,

А я - закоханий у вас.

Allegro

Я здобуду, переможу!

Під мажорнії фанфари.

Перед долею важкою

Не схилився у покорі!

Заспіваю гучну оду

Глибині людської сили,

Що дала здолати злобу,

Повернути метрову віру.

Спопеливши все минуле,

Руйновища залишивши,

Твердо зрушую майбутнє.

Scherzo: Allegro

На скерцо долю запрошУ

Схоплю в міцні обійми.

Шалений танець запалю

І поведу в незвіддя.

Веду танок, все відчуваю -

втрачаю я кермо життя.

Вже доля мною підкидає,

Уже вона стиска перста.

В шаленій круговерті днів

Неначе яхта в серед шторму

Приречені ввірватись в бухту.

Andante con moto

Ви стрічали тихе море?

Гладь спокійна мерехтиться,

Де-не-де велика хвиля

Десь у скелю хлюпотиться.

Шторм, гроза вже проминули,

Свіжість рветься з вітерцем.

Все вони поруйнували

Все життя. Надія ж є.

Залишили сподівання

На нові надії щирі.

І зосталось - лиш чекання.