Я перед вами вже стою,
Рука моя іще тремтить.
Я щось бурмочу, говорю,
А серце радісно кричить.
Кричить так щиро і без фальші,
Співає пісню голосну,
А дощ хлюпоче по асфальті,
Слова відстрибують в стіну…
Це все було, давно, і правда
Вже двадцять літ тому було.
Я промовчав, пішов до парку,
Слова ловити крізь пальто.
Немає коментарів:
Дописати коментар