Пристрасть (Passione)

music by Ernesto Tagliaferri - Nicola Valente

Ти все далі від мене

А тебе відчуваю

І у долі питаю

Чи поверне до тебе?

Ти залила у вени 

ту солодку отруту

І звалила на плечі

хрест, що мучить мене

Ти думка, ти мрія,

що кличу

Я бачу, я чую.

І люблю

Вже рік,

Рік минає відтоді 

Як очі не можуть

Спокою знайти.

І я піду, я піду

А куди сам знаю

так раптово п'янію

хоч вина я не знаю.

Я так палко молився

До Мадонни зі снігу

Хай мине лихоманка

і любов покину.

Ти думка, ти мрія,

що кличу

Я бачу, я чую.

І люблю

Вже рік,

Рік минає відтоді 

Як очі не можуть

Спокою знайти.

Cancion para una reina (Пісня для королеви)

Автори пісні: Manuel Alejandro · Marian Beigbeder

Я занотую поему,

складену пісню просту.

Голосом щиро візьмусь

захопити любов

всю любов Королеви.

Я заспіваю від серця,

щоб затремтіла вона.

І тихий шепіт впаде

від прекрасної пісні,

і мій голос зірветься

Я почекаю коли

З її милих очей

Упаде сльоза.

Її закохає моя музика.

Її завоює моя музика,

моя музика

Я поруйную всю тишу

і небо перекрою,

щоби мій голос сумний

аж до серця проник

у обіймах цілунку.

І цю тривогу пробив

Наче промінь ясний

 тишить вітер.

Її закохає моя музика.

Її завоює моя музика,

моя музика.

Я зроблю полумʼя з моря,

а з троянди - кришталю 

і досягну до зірки.

Голосом щиро візьмусь

захопити любов

Королеви

Herido de amor (Поранений коханням)

Ділюся перекладом слів пісні "Herido de amor", автор слів: Federico Garcia Lorca, музика Joan Manuel Serrat

Любов, любов, дарує рану

Любов, любов, дарує рану

Поранений любов'ю йду,

Ранений, вмерла любов.

Скажіть усім, що співає

Скажіть усім, що співає

милий соловей.

Ранений, вмерла любов,

ранений, вмерла любов.

Гостре лезо ріже горло

Гостре лезо ріже горло

і вводить у забуття.

Візьми за руку, о любов.

Я поранений прийшов

Я поранений прийшов

ранений, любов пішла,

ранений, вмерла любов,

ранений, вмерла любов.

Цикл "Діалоги з монологами"

Ціхо, слухай

Тебе візьму за ледь прозору руку,

пройдемось тихо під склепінням зір,

ти помовчи, лише тихенько слухай

тебе введу у свій химерний світ.

Він дуже дивний, майже фантастичний,

Таких мабуть немає на землі.

У ньому все минуле, старовинне,

яке стрічав на свОєму путі.

Я розповім про Баха та Вівальді,

котрі змінили музику в мені.

А потім мову заведу про книги

і про картини, і про повісті...

Ти знудишся і зрештою підеш.

І буде це сподівано та звично.

Мабуть мені призначено таке

І до кінця самотньо все прожити.

Ти просто йди, я плакати не буду,

Який бо плач, усі кудись їдуть,

Когось зове у путь далеку муза,

Комусь життя мʼяку покаже путь.

А мій уділ - самотня все цікавість,

І сотні книг, що стосами лежать.

Піду зварю флетвайтової кави,

На твою честь запишу ще вірша.

Contigo Aprendí (З тобою я навчився)

Автором пісні "Contigo aprendí" є мексиканський музикант і композитор Армандо Мансанеро.

Ділюся власним перекладом слів пісні

Навчила мене,

що я ще можу бути повним із емоцій.

Ти дала мені

пізнати новий світ незвіданих ілюзій.

Зрозумів,

мій тиждень довший аніж сім звичайних днів,

що можу чути всю надмірну свою радість.

Разом з тобою я навчився, зрозумів.

Навчила мене,

що навіть місяць має світло в темну днину.

Ти дала мені

свою присутність, і тебе я не відкину.

Зрозумів,

що поцілунок може бути ще солодшим,

що я померти можу вже тепер спокійним.

Я вже дістався свого раю у тобі.

Ти дала мені

Мій новий день, я відродився у тобі.

Ти така…

І вишиванка що охопить груди

І декольте широке та напружне

Червоні півні що тримають руки

І гордий усміх наче грім з небес

Ти патетична, майже монументна

Тебе твій батько висік зі скали

і люба мама серце в груди вклала

і ти ожила із теплом в душі.

Спостерігати як ти розквітаєш,

коли мені вдивляєшся до віч

то певно щастя більшого немає,

Бо ти кохаєш палко в літню ніч.

І вишиванку твою я тривожно

гону до себе, і цілую так

немов вона - багатство недосяжне,

хоча несе лише твій аромат.

Але твій запах - наймиліший в світі,

і я вдихаю твій квітковий смак

неначе смерть прийшла в моїм розквіті

і вже назавтра я відчую ад.

Демон з плоті й крові

Не вір мені бо я брехати вмію,

мене отак навчило вже життя

Пройде ще мить і я тебе покину.

піду надранок у своїх ділах.

Не жди мене бо більше я не прийду

Ця легковажність - ось моє імʼя.

Тож заховай не сповнену надію 

І народи собі моє дитя. 

Воно як спомин на світанку в морі

буде клеймом на твойому життю.

Будеш вдивлятись і в його обличчі

Знайдеш лиш біль і самоту гірку. 

Не Купідон з тобою спочиває

і цю любов, що репає вуста,

Приніс тобі та дихать заважає

предвічний демон - справжній сатана.