Королева

 

За вікном нічні Карпати,

Ясна тепла літня ніч,

Місяць сяє і без лампи

Бачу відблиск ваших віч.

Ви навпроти, а фіранка,

Поміж нас немов стіна.

Неживий метелик в косах

З вітерцем знов ожива.

Ваші груди як вітрила

Надимаються щораз.

Серце бʼється без упину,

І зрадливо підстриба.

Ви далека, недосяжна

Королева неземна,

Я торкаюсь ваших личок - 

Струм гарячий пробіга.

Ви пробачте, ніжна пані,

Я впаду до ваших ніг,

Заридаю від кохання

І піду у білий світ.