Частина 1
Тобі так нудно, тоскно і тривожно,
Хвилини мчать мов равлики в траві,
І в голові несуться незворотньо
Коловоротом збурені думки.
Неначе вирій в літньому потоці
Вони вирують, піняться, течуть,
І вся душа несамовито просить
Віднести тіло до далеких круч.
Де сніг рапатий стелиться під ноги,
і коле капці так що чують стопи.
Ти хочеш казки, льоду і сніжинки,
І відчуття маленької дитинки.
Тобі так нудно, тоскно і тривожно,
Цей вал людей, і тіл стовпотворіння...
І втома падає на все твоє створіння...
Частина 2
Ви солодка наче вата,
Стоїте - і сум в очах
Ваша зачіска прим'ята
Заворожує, я вчах....
Я стою і задивлясь.
Ваші очі - мов кришталь.
Я так довго витріщаюсь,
що нагріти можна сталь
Ви нарешті обернулись
Ви помітили мій шал,
І так мило усміхнулись,
Королівно милих чар.
Одягнули білу куртку,
І дитину повели.
Ви ж мені лишили смуток
і мелетик на плечі.
Я схопив його за крильця,
розгорнув убік папір,
він картонний розвалився
але номер я зберіг...
Немає коментарів:
Дописати коментар