Малий камінчик впав до моїх рук,
а то сльозинка пада з твоїх вій.
О скільки мук, тобі судилось мук,
а я стою і ловлю їх, а свій
тривожний смуток я назву сумним.
Мені з ним жити, в ньому існувати,
не поділюся болем я ні з ким,
бо мій це вибір - серце визволяти.
Те твоє серце, зболене вогнем,
І від ненависті ще ненавИсне
Бо ти мій хрест, малий сумний ти звір,
І лід у серці треба розтопити.
Тоді і сльози будуть як у всіх,
І лід водою від тепла постане,
а ти підеш у сяйві голубім
І принесеш зелені буйні трави.
Немає коментарів:
Дописати коментар