Мовчіть. Склепіть вуста.
І лиш дивіться в мої очі.
Я вже не той, і ви не та,
і не ясні тепер ці ночі.
Поставте голову на груди,
відчуйте тіла теплоту,
я вас тримати міцно буду,
я вас тепер - не відпущу.
А навкруги погода, мряка,
страшна вологість, сірота.
Єдина мрія - тепла ванна,
щоб утекти від смуг доща.
І ця погода невблаганна,
і запах вашого тепла,
дають мені напитись спрагло
самої сутности життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар