Ви неповторна, наче цвіт кульбаби

Я вам скажу, у цій тілесній звабі,

що я горілка голову п'янить,

ви неповторна, наче цвіт кульбаби,

і вам достатньо голову схилить

аби моє розбурхане бажання

повибухало іскрами журби,

бо я кохаю, щиро так бажаю

у вашім смутку хмари розвести.

Аби ви жили, плакали, сміялись

Од відчування, що у вас є той,

хто може біль пронести крізь вогонь.

І вас як феніск з попелу підняти,
і у палкому шалі цілувати
аби вже більш нікому не віддати.