Щасливі зорі місячного неба,
вершина дня, де місяць став вінцем.
І я хотів би бути біля тебе,
побути трохи спокою гінцем.
І хмари ночі ледь направлять тіні,
котрі впадуть на втомлене лице.
О як хотів би порухом долоні
прибрати тінь від смутку, але це
Для мене зараз - майже неможливо,
ти так далеко в спогадах тих днів,
коли любов моя була мов диво.
Тому тепер - я можу тільки духом,
нічним зефіром пронестись над тілом,
твоїм заснулим, милим, ніжним тілом…
Немає коментарів:
Дописати коментар