Щасливі зорі місячного неба,
Вершина дня, де місяць став вінцем,
І я хотів би бути біля тебе,
Побути трохи спокою гінцем.
І хмари ночі ледь направлять тіні,
Котрі впадуть на втомлене лице,
О як хотів би порухом долоні
Прибрати тінь від смутку, але це
Для мене зараз - майже неможливо
Ти так далеко в спогадах тих днів,
Коли любов моя була мов диво.
Тому тепер - я можу тільки духом,
Нічним зефіром пронестись над тілом,
Твоїм заснулим, милим, ніжним тілом…
Немає коментарів:
Дописати коментар