Ти - спокуса

В тобі моя спокуса.

Ти знаєш добре це.

Тому я трохи злюся

і не дивлюся в лице,

Іду та сторонюся,

вітання рідко шлю,

Тебе я вже боюся,

бо ти не йдеш зі сну.

В тобі мої бажання,

нестямності такі,

що навіть від тортурів

не скажу їх тобі.

Вони бо надто дивні,

і пристрасно - чумні,

оці мої бажання,

тілесні, голосні.

Спокусо ти русява,

блакитно - голуба,

дивлюся я на тебе

і серце ожива,

моє вже хворе серце

скоріше все біжить

аби тобі принести

хоча б хвилину, мить,

в якій ти посмієшся,

забудеш сум та біль,

а може й не вернешся

у світ, де тільки цвіль?

А може ти зумієш

перевернути дно,

і у саду розквітнеш,

в який зову давно.

Bésame Mucho (Цілуй мене нестримно)

Поцілуй, цілуй нестримно,

Наче останньою буде для нас темна ніч.

Поцілуй, цілуй нестримно,

Я так боюся тебе загубити навік.

Поцілуй, цілуй нестримно,

Наче останньою буде для нас темна ніч.

Поцілуй, цілуй нестримно,

Я так боюся тебе загубити навік.

Хочу дивитися в очі

І чути твій голос сьогодні вночі.

Тільки подумай вже завтра 

я буду далеко, у далечині. 

Поцілуй, цілуй нестримно,

Я так боюся тебе загубити навік

Я так боюся тебе загубити навік.

Навіщо я тобі?

Навіщо я тобі?

Мене ти не чекаєш,

Не ждеш у темну ніч

Сховавши свою злість.

Навіщо я тобі?

Коли ти не пізнаєш

Мій стомлений акцент

Опісля дня боїв.

Навіщо я тобі?

Ти можеш і сама

Прикрасити свій дім

У світлі кольора.

Навіщо я тобі?

Мій грубий і вмілий

Характер наче міль

Зжирає твою тінь.

Навіщо я тобі?

Я злий, недосконалий,

Гординею сповненний

Маленький чоловік.

Тобі я не потрібний

Ти можеш все сама,

Як вітер на подвір'ї

мете пусте сміття,

Так я у твоїй долі

лише пусте ім'я.

Historias de un Amor (Історія любові)

Вже тебе немає поруч, о любов!

Лиш самотність у душі моїй живе.

Я не можу зрозуміти

нащо зволив Бог любити

І тебе не забувать.

Ти була єдиним сенсом у житті,

А любов моя - регілія свята.

У цілунках зустрічав я

Твоє тепло до мене

Ніжну пристрасть та любов.

Вся ця пісня про любов

більше яку я не зустрів,

вона дала розуміти

що є добро, що таке зло.

І віддала серцю світла,

ну а потім загасила.

О яка же темна доля,

І нема тепер життя!

Вся ця пісня про любов

Вся ця пісня про любов

більше яку я не зустрів,

вона дала розуміти

що є добро, що таке зло.

І віддала серцю світла,

ну а потім загасила.

О яка же темна доля,

І нема тепер життя!

Вся ця пісня про любов

Flores negras (Чорні квіти)

Твої очі тривожать,

Твої руки поранять,

Твої губи заманять,

І здурять мене. 

Я запитую в тіні

Чи ці губи, що люблю

Можуть у поцілунку

Збрехати мені

Я існую наче вʼязень

Та моя душа вже тобі співа: «Кохаю»

Наші губи ще палають

І пристрасть поцілунку ти вже не забудеш наранок. 

Чорні квіти, що судились

Розлучають різко нас

Та настане той день і година

Будеш ти моя, моя.

Чорні квіти, що судились

Розлучають різко нас

Та настане той день і година

Будеш ти моя, моя.

Хмарність з проясненням

Ти сьогодні як хмарність з проясненням,

то хмурієш, то світишся ясністю,

я би хтів всі відповіді з поясненням,

та боюся, що одержу пропасницю.

Цикл "Старі спогади"

Згадати важливих

Сама невинність, вбрана в білу сукню,

тривожний усміх, витканий в губах.

Тебе я знаю тільки ось такою,

В моїх архівах - ти лише така.

Гортаю книгу спогадів минулих,

Це перед смертю - місія свята,

згадати всіх, усіх своїх важливих

і попрощатись з ним хоч і думках.

І мабуть це дозволить без вагання,

Ступити там, куди живим нема

ані дороги, ані сподівання.

І я на фініш вийшов, я іду,

Моя дорога майже обірвАлась

і я ступлю, і ти мені згадалась...