І дощ і вітер

Тобі скажу, тобі признаюсь щиро

А десь творі падають дощі 

І хоч слова звучать так несміливо 

В моїх думках лише твої пісні

Дише твій голос, вмитий чарівничо,

І милий погляд, скраплений вогнем,

В моїй душі дощі летять невпинно,

У супроводі під тривожний Щем.

Так дуже мулько, доля ця жорстока

Вона мечем висить на волоску

І ти така тривожно - сумовита

Вже не чекаєш прийдешню весну.

І ми німі, а парасоля мокра,

Пориви вітру геть змокріли нас.

Подай мені свою холодну руку

Подай і хай тривожить час.

Нехай йому буде все небайдужим

Нехай для нього важить головне

Сьогодні ти будеш мені не другом

А станеш щастя, щастям неземним.

Моє...

Моє вікно, заляпане дошем,

Моя душа - немов пуста безодня,

Моє життя сховалось під плащем

чужих бажань, і власного безволля.

Мій тихий дім, що лише пустотою,

Стара підлога зрипує тихцем,

І за вікном не стримує погоду

То так весна іде до нас з дощем.

А я лежу, я тихо помираю,

В мені потреба говорить тобі

Усі слова, які я тільки знаю,

Усі думки, що в голові моїй

Лише тобі у спадок залишаю,

Лише для тебе вони мають зміст. 

Мене почуй

Тобі скажу оці слова несмілі,

Ти зрозумій, не відкидай мене.

Я хоч в літах, але такий незрілий,

мені так важко видусить оце.

Я довго ждав погожої години,

Чекав моменту  знов і знов і знов,

Але тепер я буду говорити

І розкажу про всю свою любов.

Про мої сни, в яких ти поселилась,

Про світлий образ зліплений в мені

І про найкращі, найсвітліші дні.

Ти почекай, не мій перебивати,

Я дуже хочу все тобі сказати

І потім вічність ще тебе кохати.

Ти - спокуса

В тобі моя спокуса.

Ти знаєш добре це.

Тому я трохи злюся

і не дивлюся в лице,

Іду та сторонюся,

вітання рідко шлю,

Тебе я вже боюся,

бо ти не йдеш зі сну.

В тобі мої бажання,

нестямності такі,

що навіть від тортурів

не скажу їх тобі.

Вони бо надто дивні,

і пристрасно - чумні,

оці мої бажання,

тілесні, голосні.

Спокусо ти русява,

блакитно - голуба,

дивлюся я на тебе

і серце ожива,

моє вже хворе серце

скоріше все біжить

аби тобі принести

хоча б хвилину, мить,

в якій ти посмієшся,

забудеш сум та біль,

а може й не вернешся

у світ, де тільки цвіль?

А може ти зумієш

перевернути дно,

і у саду розквітнеш,

в який зову давно.

Bésame Mucho (Цілуй мене нестримно)

Поцілуй, цілуй нестримно,

Наче останньою буде для нас темна ніч.

Поцілуй, цілуй нестримно,

Я так боюся тебе загубити навік.

Поцілуй, цілуй нестримно,

Наче останньою буде для нас темна ніч.

Поцілуй, цілуй нестримно,

Я так боюся тебе загубити навік.

Хочу дивитися в очі

І чути твій голос сьогодні вночі.

Тільки подумай вже завтра 

я буду далеко, у далечині. 

Поцілуй, цілуй нестримно,

Я так боюся тебе загубити навік

Я так боюся тебе загубити навік.

Навіщо я тобі?

Навіщо я тобі?

Мене ти не чекаєш,

Не ждеш у темну ніч

Сховавши свою злість.

Навіщо я тобі?

Коли ти не пізнаєш

Мій стомлений акцент

Опісля дня боїв.

Навіщо я тобі?

Ти можеш і сама

Прикрасити свій дім

У світлі кольора. 

Навіщо я тобі?

Мій грубий і вмілий

Характер наче міль

Зжирає твою тінь.

Навіщо я тобі?

Я злий, недосконалий,

Гординею сповненний

Маленький чоловік.

Тобі я не потрібний

Ти можеш все сама,

Як вітер на подвір'ї

мете пусте сміття,

Так я у твоїй долі

лише пусте ім'я.

Historias de un Amor (Історія любові)

Вже тебе немає поруч, о любов!

Лиш самотність у душі моїй живе.

Я не можу зрозуміти

нащо зволив Бог любити

І тебе не забувать.

Ти була єдиним сенсом у житті,

А любов моя - регілія свята.

У цілунках зустрічав я

Твоє тепло до мене

Ніжну пристрасть та любов.

Вся ця пісня про любов

більше яку я не зустрів,

вона дала розуміти

що є добро, що таке зло.

І віддала серцю світла,

ну а потім загасила.

О яка же темна доля,

І нема тепер життя!

Вся ця пісня про любов

Вся ця пісня про любов

більше яку я не зустрів,

вона дала розуміти

що є добро, що таке зло.

І віддала серцю світла,

ну а потім загасила.

О яка же темна доля,

І нема тепер життя!

Вся ця пісня про любов