Sabor a Mi (Відбиток мій)

Автор Alvaro Carrillo

Скільки часу ми віддали на любов

наші душі переплелися разом

ти частинка у мені,

ну а ти несеш в собі

відбиток мій.

Якщо викреслиш мене у своїм житті

я би зміг тебе обняти без вагань

і віддав життя тобі, і без сумніву в тобі

відбиток мій.

Я не хочу бути паном

я ніщо нема гордині у мені

моя доле, все для тебе

бо я бідний, ну а що ще можу дать?

Проминуть напевно тисячі років

Чи живе кохання десь у вічності?

але ти так само там, 

пронесеш в своїх вустах 

відбиток мій.

Прийшла весна

А вже прийшла весна,

пора кипіння крові.

Той час, коли в любові

Ми топимось без броні,

А листям вкриті крони.

Я ж буду пам’ятати,

що є таке “Кохати”,

і згадувати ваші

тендітні милі руки,

як пам’ятку розлуки…

Я все одно люблю

Та все одно я вас люблю

В моєму серці не пожежа,

о ні (я довіряю відчуттю).

Це стан, коли одежа

обпалює посохлу шкіру

як літнє сонце палить зливу,

І дощ паде немов на землю,

а та суха, бо все парує

від дивовижного тепла,

котре дає обпалена трава…

Ви хоч делекою від мене

Будете все моє життя,

та все одно, пишу вам вірші,

ви моя муза, неземна,

прекрасна пані моїх снів,

Я з вами в ночах не один.

І від надриву почуттів

я задихаюся, я хтів

сказати вам це особисто,

але лишилось тільки пИсьмо…

Весняний епілог

Зелене листя виринає

Із пуп'янків набряклих

Весна таки перемагає,

Весна - це час прекрасних.

І те що було поміж нами

Не піддається згадці.

Нові готові вже скрижалі,

буде нова загадка.

Та нова зАгадка любови

Торує шлях спочатку,

Буде захоплення, і радість,

буде і час для смутку.

Твій новий шлях - не мій політ,

Я повзати лишуся.

Буду писать собі вірші,

На тому й завершуся.

Холодна і далека зоря

Якою ж ви вже стали,

Моя страждена пані?

Тепер ви вся зі сталі,

Тепер ви наче грані,

алмазні гострі грані.

Ні суму, ні печалі,

Ні радості, ні злості.

Від вас я не чекаю,

бо ви неначе вмерли,

Для почуттів завмерли.

Я вас мабуть не знаю,

Тепер я відчуваю,

що ви далека зірка

холодна та гаряча,

І я вас не пізнАю.

Вже більше не відчую,

У вас порУхів серця,

Ви втратили безсмертя

до вічного кохання,

Лишилося єдине -

Лише фізично вмерти.

Ви така холодна...

Ви вже холодною до мене

зробились вчора на вечері.

Ми не будЕмо більше разом

топитися у дивних фразах.

Ми не підемо з вами в гори,

як це робили ще учора,

І не будемо разом спати,

любов тілами зашивати.

Ми сепаровані, в розлуці

І хоч обоє за столом,

та зранені є наші душі,

розрізані немов ножем.

І вже я хочу встати,

Піти по травах до кінця

Напився гіркоти до дна….

Parla piu piano (Говори до мене тихо)

Автор музики: Ніно Рота

Промов до мене, не почує нас ніхто

Для нас обох немов життя оця любов

Ніхто не зна, це таїна

І навіть небо, котре дивиться на нас.

З тобою ми будем разом

Моя любов, це назавжди

Промов до мене і ще ближче пригорнись

Я так відчути хочу погляд твій ясний

Ніхто не зна, це таїна

Таке кохання не побаче вже Земля.

Delirio (Марення)

Автор: César Portillo de la Luz

Якби я тобі міг сказати яка безмежна

в глибині мого серця любов давно цвіте.

Це шалене кохання обіймає душу мою

Ця пристрасть вбиває серце моє 

Ти завжди поруч зі мною у сумній печалі

Ти моя радість життя і лютий біль.

В тобі щастя і мрія мого бажання 

Якщо тебе поруч нема - я неживий. 

 

Це шире бажання бути з тобою

Люба, я щасливий,

Бо ти кохаєш мене.