Світанок запалив Венеру,
і сходить сонце, зір нема,
Я ставлю каву на пательню
і не запалюю вогня.
Я навіть очі не відкривши,
ледь йду на кухню і стою
неначе мумія невтішна,
неначе пугало в степу.
А ти своїм палким коханням
не дала спати цілу ніч
ти цілувала із натхненням
всього мене і навіть більш,
Ти наче всесвіт обіймала
своєю ніжністю й любовʼю.
І всю себе мені віддала
в нічному танці запальному.
Немає коментарів:
Дописати коментар