Світанок запалив Венеру,
І сходить сонце, зір нема,
Я ставлю каву на пательню
І не запалюю вогня.
Я навіть очі не відкривши,
Ледь йду на кухню і стою,
Неначе мумія невтішна,
Неначе пугало в степу.
А ти своїм палким коханням
Не дала спати цілу ніч
Ти цілувала із натхненням
Всього мене і навіть більш,
Ти наче всесвіт обіймала
Своєю ніжністю й любовʼю.
І всю себе мені віддала.
Немає коментарів:
Дописати коментар