У тиху ніч весняний вітер
жене тепло поміж снігів.
І як же цьому не радіти?
Хіба не цього я хотів?
Коли в зимові довгі ночі,
у світлі тьмяних ліхтарів
мені ввижались ваші очі,
мені світились ваші сни.
Вогнями сонця запального
такого ж світлого як ви,
і божевільного цілунку,
цілунку світлої весни.
Той ваш цілунок - неповторний
СповнЕнний тонкощів добра,
Мене гормонами сповна
і я стає уже невпинний.
Немає коментарів:
Дописати коментар