Вірш третій

 

Із іменем твоїм

лягаю тихо спати.

Молитву шепочу

з думками про весну.

бо лиш одна весна

Спроможна ізцілити, 

те місце у грудЯх,

Де серце мало битись. 

А зараз серце мертве,

Лежить в моіх долонях.

І як його зробити

Отим що бʼє по скронях?

Як взяти з грУдей камінь

І вмить перетворити

На любляче й жадане 

На те, що може жити?..