Вірус

Знемога, спрага, лихоманка...

Все одночасно, все нараз.

Я то холону, то в гарячку

кидає цей душевний сказ.

Мене він вб'є, тепер я знаю,

цей вірус дикий не піде.

Мої думки він доконає,

і знову іншого знайде.

А я продовжую боротись,

не покидаю все надій -

що ця любов усе потерпить,

що ця любов - до скону днів.

Температура десь за сорок

в моєму серці та душі,

а ти холодна наче морок...