Знемога, спрага, лихоманка.
Все одночасно, все нараз,
я то холону, то в гарячку
Кидає цей душевний сказ.
Мене він вб'є, тепер я знаю
цей вірус дикий не піде,
Мої думки він доконає,
І знову іншого знайде.
А я продовжую боротись,
не покидаю все надій -
Що ця любов усе потерпить,
що ця любов - до скону днів.
Температура десь за сорок
в моєму серці та душі,
А ти холодна наче морок...
Немає коментарів:
Дописати коментар