Мені не весело без тебе.
Не те, щоб сум мене пройняв,
Я і радію так як треба,
Але коли лишаюсь сам,
То ніжна туга огортає
Моє притомлене лице.
Я майже чітко являю
Твою усмішку, всю тебе.
І я не можу зрозуміти
Чому за стільки довгих літ,
Я не зумів тебе забути
Я не прогнав тебе зі снів?
Ця таїна - глибоко моя,
Частина дУші та єства
І як назвати це буття?
Немає коментарів:
Дописати коментар