Стареньке фото у серванті,
пожовклі спогади мовчать,
а надворі буяють весни,
і трави коником сюрчать.
Могутні грози весняні
десь блискавицями шугають.
До мене ж відгуки громів
ледь - ледь тремтінням доринають.
У мене знимка на руках,
на ній все біле стало жовтим.
і я вже твердо у літах
немолодий, такий прожовклий.
Десь за вікном - розпАл весни
тривожно - грізний, чумно - хмарний,
і ти на фото без коси,
і ти наначе спогад марний.
і ти наначе спогад марний.
Немає коментарів:
Дописати коментар