Ти пригадай, коли ми вперше були.
Ти одягла прозору білу блузу
І твою руку, що тремтіла дрібно,
Я цілував немов би одурілий.
І обіймав твоє ледь тепле тіло,
Я заспокОїти його хотів би
Безмежно щирими цілунками у шию.
Нажаль лиш так любити я умію…
У в ті моменти, коли ми так кохали ,
В полоні трепету і радости літали,
Я точно знаю - ми не відчували
Ані біди, ні жодної печалі.
У напівтемній стишеній кімнаті,
Ми цілували душі нерозкриті.
І потім ранок разом зустрічали.
Немає коментарів:
Дописати коментар