Сум
Ви знов сумна, і сум у вас в очах
Його помітно,
він в погляді несеться.
Немає сміху, усмішки теж нема,
Є тільки туга,
Спогадом повита.
Надворі дощ,
тече вода асфальтом.
Минулі роки стукають невпинно.
І спогад дивний, спогад тАкий давній,
До вас прийшов
немов тумани ранні.
І оповив і розум полонив
Яскравим спалахом
минулих днів
А потім знову - сірість та дощі
І ви сумна в запрілому вікні.
Радість
Ви знов смієтесь,
радість сміхом ллється.
Довкола вас десяток є мужчин
А я далеко, я вас сторонИвся.
Хоча так хочу бути тим одним,
Отим кому ви зможете сміятись,
Заради нього - щастям заплестись.
Та я не можу, вибір свій зробив я
І не вернути більше того дня.
Але нехай, що було - те минуло
Ви знов весела, це прекрасний рай.
А за вікном - життя об вінця бʼється
Уся земля радіє знов теплу
Весна у літо різко подається
І ви щаслива світитесь комусь.
Я теж радію,
Серце теж радіє,
Бо ви щаслива й світла водночас.
Така прекрасна щира ця подія
Мене підносить і несе крізь час.
Немає коментарів:
Дописати коментар