Чекати вас - нестерпна насолода,
Дивитись в даль, туди де йдуть піски,
І виглядати в блиску ваші ноги
Крізь призму хмарок сонця і жаги.
То певно є найбільша нагорода,
Коли нарешті бачу силует,
Ви їдете, така погожа й горда.
Якби умів - створив би портрет,
Богині пляжу, сонця та знемоги,
Палючу жінку, спалену вогнем,
І розмістив на вулицях у Львові
Нехай всі задрять, хай усіх пече,
Що їм не випала така нагода
Спостерігати, мріяти, і йти
До вас на зустріч, Боже, ця погода
Мене вже може з розуму звести.
Немає коментарів:
Дописати коментар