Прощатися нам легко,
Стрічатися - так важко
Біжать скупі хвилини,
Крадуть частини щастя,
Від нашого дрібного
Швидкого існування
Ми хочемо значного,
Ми хочемо - кохання.
Ми часу не марнуєм,
Швиденько проживаєм,
Століття в насолоді
Що втиснені в хвилині.
І день життя такого
Замінює квартали.
Втрачаєм лік у тому,
Чого так сильно ждали.
І вже раптово стане
Світанок наш останній,
Ми плачемо бо хто - зна
Коли отак спроможні
Ми будемо зустрітись,
І віддавати ніжність
В потоці невагомім,
Сплатити у любові.
Немає коментарів:
Дописати коментар