У твої очі задивлюся,
з очей блакиті зачерпну,
рукою по щоці торкнуся,
пʼянке волосся пригорну.
Візьму тонку холодну руку,
теплом від своїх рук зігрію,
одЯгну маску і перуку,
Тебе розважити посмію.
Зробити зможу все, коли
яскравий сміх і щирий голос
єлеєм виллєш на мій волос.
А це і є любов святая.
Вона мов зліпок із рослини,
росте без ясної причини.
Немає коментарів:
Дописати коментар