Сміх

Я вас чекав, на розі при кавʼярні

Тримав букетик квітів весняних.

Ви не прийшли, о, ви була відверта,

І так сміялись в телефон затертий.

І ваші зуби білі мов сапфіри

І ніжний голос - все супроти мене. 

І навіть друзі з вашого подвірʼя 

Сміються з моїх геть старих манерів.

І що і того? Я піду додому,

Під звуки сміху, кпини та погрози,

Буду дивитись як шумляться грози.

І в неймовірнім веснянім потоці

Вода змете всі сумніви та злості

Я відживу, і спробую укотре.