Ти юний спогад весняний,
Тебе я ждав, тебе плекав,
а ти прийшла як білий дим
Із тих країв де не чекав.
Я просто жив, паливши дні,
Щоденно звично існував,
Надвечір зʼївши цигарки,
У ліжко йшов і просто спав.
І раптом ти як грім небес
Зійшла весняною грозою,
І змила залишки спокою.
І той колишній спокій мій
Лишив на смітнику надій,
пірнувши у неспокій твій.
Немає коментарів:
Дописати коментар