Білі хмари

Вже нині хмари білими були,

І сіре небо стало ледь прозорим,
Вітри рвучкі між гіллями гули,

А мерзлі трави світяться зеленим.

І пахне свіжим, пахне як весна,
що має бути вже ось - ось у силі,

але довкола, ще довкруг зима,
немов господар, що панує нині.

І в цю весну, незвідану, делеку,

піду спроквола, стишивши ходу,

і я не знаю чи її застану,

бо вже так тяжко серце стугонить,

немов свинцем наповнені коліна.
Але весна, прийде, це неодмінно.