Минуле не вернути

Минуле нам не повернути,

Воно живе у наших снах.

І час від часу має сили

Наважитись явитись так,

Що хочеться навсхлип ридати,

А потім - сміхом затягтись,
І далі день свій починати,
І будувати світ новий.

Щоби навечір повернутись,
в самотню хату край села,
Засісти з книгою, забутись,
Вернутися до забуття.

І в тих забутих сновидіннях,
Порвати струни своїїх мрій.
Не повернути днів минулих,
Вони як тіні сновидінь.