Хіба ти можеш так піти від мене?
Лишити тут у сутінках зими?
Весна моя чекала твого неба,
Душа моя - тобі лише цвісти.
І так раптово все обірвалося,
Ти просто взяв, пішов у небуття,
А я лишилась і мені здалося,
Моє на мить спинилося життя.
Я не прошу вернутися до мене,
Ти просто йди, я муки проживу
Хай навіть потім в самоті помру.
У самоті не так погано бути,
У нелюбові значно гірше жити
Коли душа - у прагненні любити
Немає коментарів:
Дописати коментар