Сумні сліди лишились на піску,
А ти пішла у темноту нічну,
І вже сліди прибрало чесне море
Твоє тепло лишило серце моє.
Повільно йшла у сірості вечірній,
І зимний вітер сукню розривав,
Я може й міг теплом тебе зігріти,
Та я не йшов, я просто постояв.
Я думав легко «Це мене покине»,
Думки твої, твоє серцебиття
Я ще тоді не знав про майбуття,
Про милі і тривожні сни про тебе,
Я не жалкую навіть через роки,
Але тоді я мав зробити кроки…
Немає коментарів:
Дописати коментар