Дивлюся довго в очі повні втоми,
а погляд ніжний і водночас сонний.
Ще кілька митей - і підеш туди,
куди щоночі я приходжу - в сни.
Я не питаю, не прошу прийняти,
лиш огортаю саваном тоді,
коли вночі ти можеш тихо впасти
і загубитись у кромішнім сні.
А те провалля - наче чорна дірка,
її тяжіння сильне та терпке,
її тяжіння сильне та терпке,
вона все прагне затягти тебе.
Ти не турбуйся, я тебе врятую,
схоплю за руку, витягну на світ.
Тебе не лишу на з'їдання тьмі.
Немає коментарів:
Дописати коментар