Роки роками пробігають стрімко,
Немов вагони перехрестя літ,
Я на узбіччі все стою незримо
і видивляюсь рідний ситует.
В кипінні долі людського сюжету,
Де міліярди душ кудись пливуть
Я маю віру, що тебе зустріну,
І прокладуть я та незрима путь,
Котру усі в безпамʼятстві шукають
І вже знайшовши - легко утрачають
Не зрозумівши суті головні.
Бо головне не просто перетнутись,
Знайти когось і просто позабутись
А головне - безкорисно любить.
Немає коментарів:
Дописати коментар