І світлі дні, і навіть в темні ночі,
Коли на небі місяць владарює,
Мій хворий розум до нестями хоче
Зігрітись світлом, котре зачарує.
В мені отрута наповнила кров,
Свідомість майже на межі здоровʼя,
О як би я хотів відчути знов,
Красу життя, наповнену зусиллям.
А поки ти у кожній частині мене,
В моїх очах стоїть пʼянкий туман,
Благословляю сон твоїм імʼям.
І я би вічно був таким слабим,
Якби тобі це принесло кохання
І погляд твій зробився вже живим.
Немає коментарів:
Дописати коментар