І світлі дні, і навіть в темні ночі,
коли на небі місяць владарює,
мій хворий розум до нестями хоче
зігрітись світлом, котре зачарує.
В мені отрута наповнИла кров,
свідомість майже на межі здоровʼя,
О як би я хотів відчути знов,
красу життя, наповнену зусиллям.
А поки ти у кожній частині мене.
В моїх очах стоїть пʼянкий туман,
благословляю сон в твоєму імʼї.
І я би вічно був таким слабим,
якби тобі це принесло кохання.
І погляд твій зробився би живим.
Немає коментарів:
Дописати коментар