Густі акорди линуть із грудей,
І серця ритми нестабільні знову,
У мене смерть за коміром гуде,
І в мене трохи часу є на слово.
І що писати в цю останню мить?
Які завіти будуть вже без мене?
Свіча життя раптово догорить,
Але чи варто плакати про себе?
Я трохи жив, і навіть покохав,
Найкращу жінку в цілому столітті,
Та це минуло наче сон у літі.
І все життя щось старанно робив,
Але не зміг зробити головного -
У спільне щастя дати себе всього.
Немає коментарів:
Дописати коментар