Автор: Gonzalo Curiel (Мексика, 1904–1958)
Йду, а тут дорога в тропіках
і тихо ніч наповнює
терпкий вологи аромат.
Бриз летить із моря ввечері
І чую пісню вдалині
тривожну пісню про любов.
З нею був
я біля моря всю ніч,
щоб цілувати спраглі вуста.
Клялась вона любити більш за все
і не забути вже
у хвилях моря нашу ніч.
О, лишився спогад і печаль
І очі топляться від сліз
Душа очікує її.
Чому пішла?
Її ти відпустила,
дорога в тропіках.
Верни на мить, прошу
поцілувати хочу
я вуста біля хвиль.
Немає коментарів:
Дописати коментар