Translate

08 січня 2025

15 грудня

Ти мило вчора вИмкнулась,
Лягла на пОдушку - й нема,
А зранку спробуй добудись
Вже діти кличуть «Ма-ма-ммаа!»

А мама спить, її нема,
Вона провалена у сон.
Дзвенить на рОзрив телефон,
І я сиджу, милуюсь знов

Твоїм притоптаним волоссям,
забитим в подушку м'яку,
Склепінням твоїх вій тендітних
розчесаних природою.

І хочеться тебе збудити
та не наважуюся ще
твій сон тендітний розвалити
Цілунків палких дощем.

14 грудня

Послання апостола Павла до Римлян, розділ 7, вірш 3

"Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка - чоловікові.".

Я серце твоє візьму в руки,
Ти лиш не бійся, не розбʼю.
Візьму різці тонкої групи,
На ньому імʼя вирізблю.

Гравюра імени мойого,
Покрита кров'ю та слізьми,
Різцями глибоко наколю,
і залишуся назавжди.

Твоїх поранень я не зраджу,
Я буду зцілювати їх.
Тобі вручаю я повагу
І повну пригощу надій.

І з іменами на серцях,
Ми помандруємо у вічність
Наш спільний рай причепурити.

13 грудня

Перше послання апостола Павла до Коринтян, розділ 12, вірші 4-8

"Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.

Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне".

Це я тебе обрала,
Поміж мільйонів інших,
Тобою веснувала
І зимувала спішно.

Ти проростав глибоким
Корінням в мою душу,
ВрізАвся мов неспокій
У муки, мрії, думи.

Я тамувала спрагу
У сурогатах долі,
Топила цю зневагу
У чарці алкоголю.

Я майже все забула,
Життя плило по колу.
Мов блискавка мигнула -
І ти зʼявився знову

Тепер ти мій навіки!
Різьбяр мойого серця.
Огранений сльозами
І подихом безсмертя.

Одинадцята ніч

Ти увірвалася у сни
Мов королева до палати,
І повновладною рукою
Віддала всі свої накази.

Я маю слухати й коритись,
Із насолодою служити.
Знімати одяг твій величний
Бездумно всю тебе любити.

Давно такого не булО
Я думав вже, мабуть, не буде
Твоя душа, твоє чоло
Мене притисли в сАмі груди.

Цей сон тече немов ручаї
Хай не закінчиться ніколи
Подумав я, і… я кін-ча-ююю…

Десята ніч

Удвох - ми цілу вічність,
У ліжку - пʼять хвилин.
Торкаємось щоб ніжність
Підняти із глибин.

Рука моя на твоїй,
Волосся - по лиці,
Ми лежимо і чуєм
Як час іде в роки.

Блаженства від любови
Даруємо собі,
А потім знову море
Тілесної втІхи

Зимовий ніжний ранок,
Пів темрява в очах
І ніжний цілунок
Розтанув на вустах.

Девʼята ніч

А знаєш що? Коли скидаю
Твої панчохи і труси,
Я найповніше відчуваю
Якого запаху є ти.

Він терпкого пʼяний, феромонний
Звабляє, манить, і гірчить.
У ньому - вся данина моді,
І мить нестямності бринить.

Я поцілую запах тіла
Тебе роздЯгну, оголю,
І зроблю так як ти хотіла
Щоб досягнути піку мук.

А вже опісля, пік оргазму
Пройде як хмарка по сонцЯх.
І ми почнемо все спочатку.

Восьма ніч

Минула ніч, прекрасна ніч кохання.
Настав той ранок, що бринить вогнем.
Я сподіваюсь - ніч ця не остання
І десь надвечір знову ми почнем.

Палати щиро, вірно і без фальші,
Хапати тіло вогнищем від губ
І планувати досліди подальші,
щоб поцілунком піків досягнуть.

І вже опісля поруч посидіти,
Опертись тілом на твоє плече,
Сльозами щастя тіло все залити
Зцілити рани, там де все пече.

І вкотре ранок спільно зустрічати,
Забути світ і всі його проблеми,
щоб всесвіт спільний разом будувати.

Сьома ніч (ніч гедонізму)

Тебе жадати - майже щастя
Вершина всього гедонізму.
Бажання навіть до безчестя
До виснажАння організму.

Сягати до глибин жіночих,
Торкатись матки пружним членом.
Всі ці бажання зроду в мене
Від самих ранніх днів життєвих.

І буть мужчиною у жінці,
Найбільща точка побажання.
А після цього - ще кохання
І знову й знову проникання!

Тілесна хіть - чудесна річ.
І задоволення вершина,
І можна зайнЯти всю ніч.

Шоста ніч (нове кохання)

Сміливий я. І вже прийняв,
Що ваше тіло так звабливе.
Я ставлю руку вам на спину,
І ось бюстгальтер я вже зняв.

Я починаю цілувати,
І насолода нароста.
І язиком вологим дбати
Про ваші перса і вуста.

Неначе стріли громоносні
Гормони бахкають у кров.
ми вже нестримні, несемося
По автостраді «секс - любов».

Ми розігріті, ми щасливі,
Надмірне збудження веде
У новий світ, де рай буде.

Пʼята ніч (прощальна)

На згадку фото залиши
Де ти оголена лежиш,
Хто - зна чи стрінемось колись
А фото - як таємний стих.

Любов тілесною була
Одну єдину темну ніч.
Я хочу добре памʼятать
Солодкі згини наших тіл.

Чарівний вечір поміж гір,
Подзвін Карпат, шуміння скель,
Таємне фото голих стегн.