Ти мило вчора вИмкнулась,
Лягла на пОдушку - й нема,
А зранку спробуй добудись
Вже діти кличуть «Ма-ма-ммаа!»
А мама спить, її нема,
Вона провалена у сон.
Дзвенить на рОзрив телефон,
І я сиджу, милуюсь знов
Твоїм притоптаним волоссям,
забитим в подушку м'яку,
Склепінням твоїх вій тендітних
розчесаних природою.
І хочеться тебе збудити
та не наважуюся ще
твій сон тендітний розвалити.
Немає коментарів:
Дописати коментар