Послання апостола Павла до Римлян, розділ 7, вірш 3
"Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка - чоловікові.".
Я серце твоє візьму в руки,
Ти лиш не бійся, не розбʼю.
Візьму різці тонкої групи,
На ньому імʼя вирізблю.
Гравюра імени мойого,
Покрита кров'ю та слізьми,
Різцями глибоко наколю,
і залишуся назавжди.
Твоїх поранень я не зраджу,
Я буду зцілювати їх.
Тобі вручаю я повагу
І повну пригощу надій.
І з іменами на серцях,
Ми помандруємо у вічність
Наш спільний рай причепурити.
Немає коментарів:
Дописати коментар