Цикл "Нічні вірші"

Пролог

Ніч. Чомусь ніч є особливою порою доби. Серед дня ми клопочемося про справа матеріальні. А вночі… Вночі час йде інакше аніж вдень. Музику Шопена краще слухати увечері, особливо вальс op. 34  або баладу номер 1. Думати про абстрактні речі - краще саме вночі, коли всіе спить і тиша заповнює наше нутро.

Вночі файно підводити підсумки дня. Перед сном з бокалом вина чи шклянкою віскі добре згадувати про минулий день або, якщо у вас є свій цікавий життєвий досвід, можна згадати про все, що минуло. Ці спогади можуть бути солодким як цукор, можуть бути терпкими як вранішній еспресо (мені особисто епресо подобається більше, гіркота додає різноманіття смаку). Так само розбиті почуття є гарним ґрунтом для написання віршів. 

І цьому циклі - це різні вірші, що написані вночі, серед глупої ночі, коли згадуєш минуле і думаєш - що якби життя пішло інакше? А що якби? І таких безліч думок набігає… Вагання, переживання, невизначеність мені видалися такими, що саме вночі виявляють свою найбільшу силу, найбільшу амплітуду коливань. 

Мені особисто назвати це поезією складно, але не авторові вирішувати цінність написаного. Автор стверджує лише одне - нічне мистецтво більш інтимне, бо довкола тиша, і більш втомлене, замучене, вистраждане, зболене. Від того кожен рядок видається ціннішим.

Noche Azul (Синя ніч)

Ділюся перекладом слів пісні кубинського композитора Ернесто Лекуона

Синя ніч

відбиває у душі

почуття, які я давно чекав

повернися

і серцю дай супокій

Ти глянь вже біль мене здолав.

Синя ніч

відбиває у душі

почуття, які я давно чекав

повернися

і серцю дай супокій

Ти глянь вже біль мене здолав.

О синя ніч

прийди ще раз

і світло дай в душі.

Ти тільки глянь, моє єство

кохати прагне

прийди ще раз

бо я без тебе вже не можу знати любов

Прийди, і подолай лютий біль

​прийди ще раз

бо я без тебе вже не можу знати любов

Прийди, і подолай лютий біль

Синя ніч

Si yo fuera el (Якби я був ним)

Ділюся перекладом слів пісні на слова Сандри Та Маріан Бейгбедер написана композитором Мануелем Алехандро

Я закрив би двері,

зовсім,

і на місяці всі плями

зовсім.

І тебе би пив як воду

краплю, краплю,

І в руках би я побачив

Квіти ружі.

Якби я був ним,

я би все покинув,

став би тільки тінню

для губ твоїх

очей твоїх.

Якби я був ним,

годин було би мало

аби тебе кохати

аби тебе пізнати

якби я був ним.

Я б додав в житті

крила

і коли мене покличеш

крила.

Я лишив би без розгадки

різні речі

аби ти ніколи не була

самотня, одна.

Якби я був ним,

я би все покинув,

став би тільки тінню

для губ твоїх

очей твоїх.

Якби я був ним,

годин було би мало

аби тебе кохати

аби тебе пізнати

якби я був ним.

Yo Sin Ti (Я без тебе)

Ділюся перекладом слів пісні, музику до якої написав мексиканський композитор Артуро Кастро.

Знову я щиро сумую

І тепер все розумію

Що без тебе

Більше надій нема.

Я дивлюсь в море безмежне

В темне небо, зорями повне,

що без тебе

Гублять чарівний блиск.

І тебе не вистачає,

А коли сонце яскраве

Я без тебе

не посміхаюсь уже як раніше.

Ти прийди, бо я сумую

руки мої візьми у свої.

Не дозволь мені

Вбити любов.

Ціхо, слухай

Тебе візьму за ледь прозору руку,

пройдемось тихо під склепінням зір,

ти помовчи, лише тихенько слухай

тебе введу у свій химерний світ.

Він дуже дивний, майже фантастичний,

Таких мабуть немає на землі.

У ньому все минуле, старовинне,

яке стрічав на свОєму путі.

Я розповім про Баха та Вівальді,

котрі змінили музику в мені.

А потім мову заведу про книги

і про картини, і про повісті...

Ти знудишся і зрештою підеш.

І буде це сподівано та звично.

Мабуть мені призначено таке

І до кінця самотньо все прожити.

Ти просто йди, я плакати не буду,

Який бо плач, усі кудись їдуть,

Когось зове у путь далеку муза,

Комусь життя мʼяку покаже путь.

А мій уділ - самотня всецікавість,

І сотні книг, що стосами лежать.

Піду зварю флетвайтової кави,

На твою честь запишу ще вірша.

Глибоко дивишся на мене

Ти знову дивишся на мене так глибоко,

що я не можу погляд відвести.

Твої слова звучать немов пророцтво

в якому всі змішалися думки.

Ти пожираєш мій безвольний мозок,

мої думки заплутуєш в очах,

і я дивлюсь та тебе так безвольно,

я потонув у синявих морях.

Ти вириваєш душу з мого серця,

І не даєш дихнути навідліг,

я помираю без твого нашестя

в моє життя, без тебе знову зліг.

Тепер я хворий без твого волосся,

ти так глибоко проросла в мені,

що вже нема від тебе відвороття,

ти не підеш, бо смерть прийде тоді.

Тож я прошу - посидь побіля мене,

і теплу руку на чоло клади.

Я оживу, і буде синім небо

в твоїх очах, які даруєш ти.

Цикл "Акорди"

Коли болить

Коли болить тебе душа невпинно,

коли ти терпиш біль страшний в собі,

приходь до мене, я тебе зігрію,

почую все, що скажеш мовчки ти.

Коли ти радість щиру відчуваєш,

неначе крила виросли в тобі,

тоді приходь, зі мною ти розділиш

безмежне щастя, радість променів.

Коли утрата твоє серце лиже,

коли потребу маєш у теплі,

тоді приходь, зі мною ти залишиш

усі недобрі справи та думки.

Коли тебе турбує люта думка,

а потім інша розум полонить,
тоді прийду немов бурхлива річка

і змию всі мости та всі кладки.

Коли ти знаєш, що я допоможу,

коли ти серце віддасиш мені,

то знай, що я тебе уже не зраджу,

Бо твоє серце - діамант в житті.