Tú me haces falta (Ти мені потрібна)

Автор Armando Cabrera

Ти моя доля

бо серед ночей, що тривають довго, мрію про тебе.

Ти моя доля

це через спогад, що його лишила в серці моїм.

і ані відстань, ні ця розлука, що є між нами

Мене не змусять забути більше нашу любов.

Я це тобі не прошепочу на вухо

Посеред долі, що розлучила гірко.

Я це скажу тобі, співаючи цю пісню

Я більше вже не можу страждати сильно.

Мені потрібна ти більше аніж доля,

Моя доля - це ти, що йдеш від мене.

Чи ти бажаєш відчувати це кохання

Коли у серці бачу тільки забування?

Віддай мені

Віддай мені тривогу днини

Вкласти біду до моїх рук

Лише тобі доступні сили,

Котрі пришвидшують мій рух

Бо тільки ти у світі здатна

Побути музою мені,

Моя любов, моя розрада

І теплий шепіт у душі.

Amanecí en tus brazos (Я прокинувся в твоїх обіймах)

Автор слів і музики — Хосе Альфредо Хіменес

Прокинувся я знову

в твоїх обіймах

Прокинувся і плачу

від нестями.

Мені закрили очі

твої руки,

аби тебе кохати

цілу днину.

Зустріла ти світанок

ще майже сонна

сказати щось хотіла,

а що не знаю.

Але вуста закрив я

поцілунком,

і знов для нас минула

ціла днина

Приходить час ночі

у небі сходить місяць

і світить крізь віконце.

Яка же ти красива,

коли від світла неба

засяяло обличчя.

Я знову розчинився

в твоїх обіймах

сказати щось хотіла,

а що не знаю.

Але вуста закрив я

поцілунком,

і знов для нас минула

ціла днина.

Si nos dejan (Якщо нам дозволять)

Автором слів і музики є мексиканський композитор José Alfredo Jiménez

Як судилось

Своє життя проведемо в любові.

Як судилось

Будем дитя творити в цьому світі.

Разом зустріти ми народження змогли 

нової днини

я думаю удвох

будемо ще напевно ми щасливі

Як судилось

з тобою ми наблизимось до неба

Як судилось

Ми оксамит утворимо із хмари

І там, ми тільки удвох, так близько до Бога

поринемо у мрію

Як судилось, візьму тебе за руку

і ми вдвох туди підемо.

Як судилось

Про решту забувати ми будемо.

Vereda tropical (Дорога в тропіках)

Автор: Gonzalo Curiel (Мексика, 1904–1958)

Йду, а тут дорога в тропіках

і тихо ніч наповнює

терпкий вологи аромат.

Бриз летить із моря ввечері

І чую пісню вдалині

тривожну пісню про любов.

З нею був

я біля моря всю ніч,

щоб цілувати спраглі вуста.

Клялась вона любити більш за все

і не забути вже

у хвилях моря нашу ніч.

О, лишився спогад і печаль

І очі топляться від сліз

Душа очікує її.

Чому пішла?

Її ти відпустила,

дорога в тропіках.

Верни на мить, прошу

поцілувати хочу

я вуста біля хвиль.

Pa' Todo el Año (На цілий рік)

Автор невідомий

За любов, яку бажаю

і так чекаю

Келих хай наповнять пійлом вогняним

Хай наллють мені одразу

ціле море.

Бо сьогодні хочу я напитися.

Якщо хтось мене побачить сильно п'яним

То скажи, що винувата тільки ти

І не буду я з тобою сперечатись

Я буду кричати всім, що ти вбиваєш

і що винні поцілунки всі твої

Вже мене твоє кохання відсьогодні не цікавить

На весь світ співати буду

Про мій біль і про мій смуток

Знаю від удару твого я уже не підіймуся

І хоч цього я не хочу

Та від кохання помру.

Celos (Я ревную)

Автор: José María Napoleón

Я ревную,

я кохаю і ревную

до очей, які дивились

до років, які минулись

Я ревную,

Хоч і вперше відчуваю,

я ревную до моменту,

коли я тебе не маю.

Я ревную

І провину відчуваю

Та прекрасно розумію,

що минуле не вернути.

Я ревную

і хоч біль я відчуваю

Та мені це не цікаво

Моя доле, я ревную.

Я ревную

до руки, яку вітаєш

до людей, які шепочуть

і до снів, що ти їх бачиш.

Я ревную

я уперше так страждаю

і на тебе я дивлюся

Я ревную та кохаю.

Я ревную

і тебе я обіймаю

відчуття це не минає

ще сильніше я кохаю.

Я ревную

твоє ім'я вимовляю

та спокою вже не маю

якщо ти одна далеко.

Я ревную

до руки, яку вітаєш

до людей, які шепочуть

і до снів, що ти їх бачиш.

Я ревную

я уперше так страждаю

і на тебе я дивлюся

Я ревную та кохаю.

Usted (Ви)

Автор: Luis Miguel

Ви, мабуть, винувата

у всіх моїх тривогах,
у всіх моїх стражданнях.

Життя моє сповили

Солодким неспокоєм,
гірким розчаруванням.

Кохання ваше камінь,

який ношу в серці,
і у душі моїй.

Я хочу і не хочу,

рабом очей побути,
любові лялькою.

Не грайтеся з печаллю,
з моїми почуттями

це все що є у мене.

Бо ви моя надія,
остання ви надія,

нарешті ви почуйте.

Ви вводите у відчай,

вбиваєте мій розум,

я навіть би своє життя віддав

аби поцілувати вас.